четвер, 21 лютого 2019 р.

21 лютого-День рідної мови





Все в тобі з’єдналося, злилося —        

Як і поміститися в одній!                                                                                                                                             Шепіт зачарований колосся,                                                                                                                                        Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,                                                                                                                                              Що підносять правду в вишину,                                                                                                                         Вченому ти лагідно відкрила                                                                                                                          Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду,                                                                                                                                 Квітувать в поемах і віршах,                                                                                                                                           Бо в тобі — великого народу                                                                                                                                        Ніжна і замріяна душа.    

                                  Василь Симоненко


“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу”.

“У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються” (…)

“Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе”.

Слова росли із ґрунту, мов жито,Добірним зерном колосилась мова.Вона як хліб. Вона мені свята.І кров’ю предків тяжко пурпурова.

                                               Ліна Костенко
https://kolizhanka.com.ua/21-lyutogo-mizhnarodnyj-den-ridnoyi-movy-tsikavi-fakty/?fbclid=IwAR29V5CuNE5fBSuZRn6MWXIpX6eKxKlDg-EIHmH5hgkUewEXEa4XcHCiBz4

Немає коментарів:

Дописати коментар

Обласний конкурс "Авторська збірка поезій школяра"

  Війна,на жаль, продовжується.Але наші діти на своєму фронті доводять свою любов і підтримку нашим ЗСУ.Наші перемоги -це вдячність вам.Все ...