Сьогодні з моїми семикласниками вшановували жертв геноциду 1932-1933 років. Дуже важко проводити такі уроки, але тепло на душі від того, коли бачиш очі дітей, наповнені розумінням і співчуттям.Основним меседжем цієї виховної години був заклик довічно пам’ятати про закатованих у ті страшні голодні роки.Хай спочивають з миром загиблі… Нам, українцям, усьому людству – миру, добробуту і запашного хліба у кожному домі!
