Три гри-п’ятихвилинки для середньої школи
Автор тексту: Марта Приріз
Як всього за кілька хвилин повернути учням бадьорість, поліпшити настрій та налаштувати на групову роботу? Так, це реально. Ігри-п’ятихвилинки для підлітків не так легко підібрати, як для малечі, адже завдання мають бути не просто веселими, а й креативними. А ще такими, що непомітно продіагностують стосунки в колективі тінейджерів.
«Міняються місцями всі, хто…»
Проведення: найзручніше влаштувати цю гру на початку або в кінці уроку, оскільки для гри слід сформувати зі стільців коло. Стільців має бути на один менше, ніж школярів. Усі сідають, а одна дитина стає в центрі кола. Її завдання — сказати: «Міняються місцями ті, хто…» і додати свій варіант. Приклад: «Міняються місцями ті, хто любить танцювати».
Діти схоплюються зі стільців та пересідають на вільне місце. Хто не встиг, стає в середину кола та продовжує гру, пропонуючи свій варіант.
Пропоновані варіанти «Міняються місцями всі, хто…»:
— дивляться серіали;
— обожнюють літо;
— чекають на канікули;
— носять окуляри;
— мають на собі джинси;
— люблять читати книги;
— мають сестру або брата;
— народилися взимку;
— мають домашнього улюбленця;
— бачили фільми про Гаррі Поттера.
Ефект: гра допомагає дітям активуватися завдяки руховим елементам та сприяє інтеграції, оскільки школярі дізнаються щось нове один про одного. Вона є досить діагностичною та «сигнальною». У ході гри вчитель помічає тих, хто не бере активної участі чи не змінює своє місце в колі жодного разу. Це може бути підставою для подальшого спостереження, наскільки дитині комфортно серед однокласників.
«Найдовша лінія»
Проведення: об`єднайте дітей у групи по 5-6 осіб. Протягом трьох хвилин вони мають викласти найдовшу лінію з певних матеріалів. Наприклад, усі групи використовують для виконання завдання тільки лего, зошити, олівці або рюкзаки.
Учні можуть запропонувати, із чого вони хочуть створювати лінії. Так ви надаєте можливість для виявлення спонтанності та креативності.
Ефект: гра розвиває творчі здібності та дає школярам змогу об`єднуватися для виконання спільного завдання. Це, у свою чергу, формує відчуття команди. Завдяки грі вчителю вдається виокремити несподіваних ситуативних лідерів, які в умовах обмеженого часу визначають ролі для інших чи беруть ініціативу в свої руки.
«Чарівний предмет»
Проведення: візьміть предмет, який вміщається в руці. Це може бути книга, ручка, чашка, м`ячик чи щось інше, що здається вам підходящим для гри. Вчитель тримає в руках предмет і називає одну ідею того, як його можна використовувати. Варіанти можуть бути реальними або зовсім фантастичними: «Ручкою можна писати домашні завдання», «Ручкою можна написати побажання, і воно здійсниться».
Після цього предмет передається комусь із класу. Дитина каже, як ще використовують обраний предмет, та передає наступному гравцю. Найкраще — грати на швидкість, обмеживши час до 4-5 хвилин. За кмітливості та швидкої реакції в учнів гра може так стрімко розвиватися, що предмет обійде всіх дітей із класу двічі або й тричі.
Варіацією гри є написання школярами варіантів на дошці. Наприклад, як можна використовувати цеглину? Порваний портфель? Списаний зошит? Золоту рибку? Мобільний телефон? Така варіація займе щонайменше 10 хвилин.
Ефект: слухаючи інших та відстоюючи свої ідеї, діти вчаться аналізувати та шукати нові можливості. Гра є інструментом для згуртування класу та добре вписується в середину уроку. Коли увага учнів починає розсіюватися, така коротка активність допомагає перепочити та ввімкнути уяву.
