Душа людини тонша за папір,
Її так легко знищити до тла.
Вона, як загнаний у пастку звір,
Безсильна проти підлості і зла.
Вона бува чуттєва до безтями,
Бува ранима, а бува сліпа.
Бува захована за сімома замками,
Буває нерозгадана й проста.
Людині в душу зазирнути складно.
Чужа душа- то, кажуть, темний ліс.
Законам совісті вона лише підвладна.
Але, на жаль, вони живі не скрізь.
Розкрийте душу для краси
земної,
Хай душі будуть чесні і
гарячі,
Розкрийте душу для добра й любові,
Де є любов, там не буває плачу.
Собор душі своєї бережіть,
Не дозоляйте іншим в ній бруднити.
Так легко оступитися з межі,
Так важко потім в колію ступити.
Пархоменко
Оксана Вячеславівна,
учитель
української мови і літератури
Новогалещинської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
